Словарь української мови (1924)/запетлювати
| ◀ заперчити | Словарь української мови З запетлювати |
запетлюватися ▶ |
|
Запетлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.