Словарь української мови (1924)/запас
| ◀ запарюватися | Словарь української мови З запас |
запасати ▶ |
|
Запа́с, су, м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. Ном. № 9927. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Грин. III. 604. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60. 3) Принадлежности для стрѣльбы изъ огнестрѣльнаго оружія. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має. Макс.