Словарь української мови (1924)/зап'яток

by Борис Грінченко

◀ зап'ясця

Словарь української мови Борис Грінченко З зап'яток

зарабувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́п'я́ток, тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). НВолын. у. Гол. Од. 15. (Когда явились волки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: „Тютю! бери! рви за зап'яток!“ Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки. Чуб. III. 95.