Словарь української мови (1924)/заопирувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заопирувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заопирува́ти, ру́ю, єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.