Словарь української мови (1924)/заопирувати
| ◀ заодітися | Словарь української мови З заопирувати |
заорандарювати ▶ |
|
Заопирува́ти, ру́ю, єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
| ◀ заодітися | Словарь української мови Борис Грінченко З заопирувати |
заорандарювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заопирувати
Борис Грінченко
1924
Заопирува́ти, ру́ю, єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.