Словарь української мови (1924)/занютувати

by Борис Грінченко

◀ занурятися

Словарь української мови Борис Грінченко З занютувати

занюхати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Занютува́ти, ту́ю, єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде; бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.