Словарь української мови (1924)/заножити
| ◀ заногтиця | Словарь української мови З заножити |
заноза ▶ |
|
Заножи́ти, жу́, жи́ш, гл. — но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.