Словарь української мови (1924)/занишпорити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занишпорити
Берлін: Українське слово, 1924

Зани́шпорити, рю, риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. I. 140.