Словарь української мови (1924)/занивати

by Борис Грінченко

◀ занив

Словарь української мови Борис Грінченко З занивати

занидіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Занива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зани́ти, ни́ю, єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце. К. Псал. 174.