Словарь української мови (1924)/занедужати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занедужати
Берлін: Українське слово, 1924

Занеду́жати, жаю, єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.