Словарь української мови (1924)/занедужати
| ◀ занедбовувати | Словарь української мови З занедужати |
занездоровіти ▶ |
|
Занеду́жати, жаю, єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.