Словарь української мови (1924)/занедбання

by Борис Грінченко

◀ занегодитися

Словарь української мови Борис Грінченко З занедбання

занедбати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Занедба́ння, ня, с. 1) Пренебреженіе, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114. 2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.