Словарь української мови (1924)/заневільний
| ◀ заневидніти | Словарь української мови З заневільний |
заневірнити ▶ |
|
Заневі́льний, а, е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
| ◀ заневидніти | Словарь української мови Борис Грінченко З заневільний |
заневірнити ▶ |
|
Словарь української мови — З
заневільний
Борис Грінченко
1924
Заневі́льний, а, е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.