Словарь української мови (1924)/замішка
◀ замішатися | Словарь української мови З замішка |
замішувати ▶ |
|
За́мі́шка, ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 3) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.