Словарь української мови (1924)/замітатися

by Борис Грінченко

◀ замітати

Словарь української мови Борис Грінченко З замітатися

замітити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заміта́тися, та́юся, єшся, сов. в. замести́ся, ту́ся, те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати. МВ. (О. 1862. III. 43.).