Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замісити
Берлін: Українське слово, 1924

Заміси́ти, шу́, сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.