Словарь української мови (1924)/заміряти
◀ заміряння | Словарь української мови З заміряти |
замірятися ▶ |
|
Заміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. замі́рити, рю, риш, гл. = Замірятися. Із-під бока шабельку витягає да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
◀ заміряння | Словарь української мови Борис Грінченко З заміряти |
замірятися ▶ |
|
Словарь української мови — З
заміряти
Борис Грінченко
1924
Заміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. замі́рити, рю, риш, гл. = Замірятися. Із-під бока шабельку витягає да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.