Словарь української мови (1924)/заміняти

by Борис Грінченко

◀ замінний

Словарь української мови Борис Грінченко З заміняти

замінятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заміня́ти, ня́ю, єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. О. 1862. I. 62. Мужик мужика заміняв на бика. Ном. № 13242. Вона мене заміняла на свекруху. МВ. II. 175.