Словарь української мови (1924)/заміжній

by Борис Грінченко

◀ заміжний

Словарь української мови Борис Грінченко З заміжній

замізкувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Замі́жній, я, є. Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня́. Замужняя. Збунтувала проти мене… мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. I. 378.