Словарь української мови (1924)/заміжжю
◀ заміж | Словарь української мови З заміжжю |
заміжжя ▶ |
|
За́міжжю, нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
◀ заміж | Словарь української мови Борис Грінченко З заміжжю |
заміжжя ▶ |
|
Словарь української мови — З
заміжжю
Борис Грінченко
1924
За́міжжю, нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.