Словарь української мови (1924)/замуцкуватий
| ◀ замутитися | Словарь української мови З замуцкуватий |
замучити ▶ |
|
Заму́цкуватий, а, е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
| ◀ замутитися | Словарь української мови Борис Грінченко З замуцкуватий |
замучити ▶ |
|
Словарь української мови — З
замуцкуватий
Борис Грінченко
1924
Заму́цкуватий, а, е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.