Словарь української мови (1924)/замуровувати
| ◀ замурмотати | Словарь української мови З замуровувати |
замуровуватися ▶ |
|
Замуро́вувати, вую, єш, сов. в. замурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха… замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.