Словарь української мови (1924)/замулюватися

by Борис Грінченко

◀ замулювати

Словарь української мови Борис Грінченко З замулюватися

замуляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заму́люватися, лююся, єшся, сов. в. заму́литися, люся, лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.