Словарь української мови (1924)/замовляти
◀ замовляння | Словарь української мови З замовляти |
замовний ▶ |
|
Замовляти, ля́ю, єш, сов. в. замо́вити, влю, виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Ном. № 14189. Кров замовляти. Грин. II. З15.