Словарь української мови (1924)/замковище
| ◀ замковий | Словарь української мови З замковище |
замлівати ▶ |
|
За́мковище, ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був… Він їден собі там жив… на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.