Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заминка
Берлін: Українське слово, 1924

Зами́нка, ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = Замняток. Вх. Зн. 19.