Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замет
Берлін: Українське слово, 1924

Заме́т, ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г. 3) В-заме́т. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в-замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.