Словарь української мови (1924)/замазувати

by Борис Грінченко

◀ замазка

Словарь української мови Борис Грінченко З замазувати

замазуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зама́зувати, зую, єш, сов. в. зама́зати, жу, жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. I. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.