Словарь української мови (1924)/залітувати

by Борис Грінченко

◀ залітошній

Словарь української мови Борис Грінченко З залітувати

залічити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Залі́тувати, тую, єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати. Конотоп. у.