Словарь української мови (1924)/залютувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залютувати
Берлін: Українське слово, 1924

Залютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує. Шевч. II. 163.