Словарь української мови (1924)/зальоти
| ◀ зальопати | Словарь української мови З зальоти |
зальотний ▶ |
|
Зальо́ти, тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. I. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Каменец. у.