Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зальоги
Берлін: Українське слово, 1924

Зальо́ги, гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас. Павлогр. у. ( Залюбовск.).