Словарь української мови (1924)/залицяння
| ◀ залицяйник | Словарь української мови З залицяння |
залицятися ▶ |
|
Залиця́ння, ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.