Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залипати
Берлін: Українське слово, 1924

Залипа́ти, па́ю, єш, сов. в. зали́пнути, ну, неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. Мл. л. сб. 282.