Словарь української мови (1924)/залеглий
| ◀ залевчник | Словарь української мови З залеглий |
залеглість ▶ |
|
Зале́глий, а, е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
| ◀ залевчник | Словарь української мови Борис Грінченко З залеглий |
залеглість ▶ |
|
Словарь української мови — З
залеглий
Борис Грінченко
1924
Зале́глий, а, е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.