Словарь української мови (1924)/залатувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залатувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зала́тувати, тую, єш, сов. в. залата́ти, та́ю, єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.