Словарь української мови (1924)/закіптити
| ◀ закіп | Словарь української мови З закіптити |
закіпчитися ▶ |
|
Закіпти́ти, пчу́, ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
| ◀ закіп | Словарь української мови Борис Грінченко З закіптити |
закіпчитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
закіптити
Борис Грінченко
1924
Закіпти́ти, пчу́, ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.