Словарь української мови (1924)/закушувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закушувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заку́шувати, шую, єш, сов. в. закуси́ти, шу́, сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.