Словарь української мови (1924)/закутуляти
| ◀ закутуватися | Словарь української мови З закутуляти |
закухарювати ▶ |
|
Закутуля́ти, ля́ю, єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.