Словарь української мови (1924)/закудикувати
◀ закувікати | Словарь української мови З закудикувати |
закудлати ▶ |
|
Закуди́кувати, кую, єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
◀ закувікати | Словарь української мови Борис Грінченко З закудикувати |
закудлати ▶ |
|
Словарь української мови — З
закудикувати
Борис Грінченко
1924
Закуди́кувати, кую, єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.