Словарь української мови (1924)/закріпощати
◀ закріпостити | Словарь української мови З закріпощати |
закріпощатися ▶ |
|
Закріпоща́ти, ща́ю, єш, сов. в. закріпости́ти, щу́, сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.