Словарь української мови (1924)/закрівавити
| ◀ закришувати | Словарь української мови З закрівавити |
закрівавитися ▶ |
|
Закріва́ви́ти, влю, виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.
| ◀ закришувати | Словарь української мови Борис Грінченко З закрівавити |
закрівавитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
закрівавити
Борис Грінченко
1924
Закріва́ви́ти, влю, виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.