Словарь української мови (1924)/закритний
◀ закрити | Словарь української мови З закритний |
закричати ▶ |
|
Закритни́й, а́, е́. 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритний був: як що таке, то зараз усе поросказую. Константиногр. у.