Словарь української мови (1924)/закривитися

by Борис Грінченко

◀ закривити

Словарь української мови Борис Грінченко З закривитися

закривіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закриви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).