Словарь української мови (1924)/закошувати

by Борис Грінченко

◀ закоштувати

Словарь української мови Борис Грінченко З закошувати

закощавіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зако́шувати, шую, єш, сов. в. закоси́ти, кошу́, сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. Грин. III. 142. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.