Словарь української мови (1924)/закочуватися

by Борис Грінченко

◀ закочувати

Словарь української мови Борис Грінченко З закочуватися

закоштувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зако́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. закоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зелений сад. Мет. 316. Очі йому аж під ліб закотились. Кв. II. 205. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.