Словарь української мови (1924)/закочистий
| ◀ закоцюрбитися | Словарь української мови З закочистий |
закочувати ▶ |
|
Зако́чистий, а, е. = Закотистий. Пошила сорочку Юхимові з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
| ◀ закоцюрбитися | Словарь української мови Борис Грінченко З закочистий |
закочувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
закочистий
Борис Грінченко
1924
Зако́чистий, а, е. = Закотистий. Пошила сорочку Юхимові з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.