Словарь української мови (1924)/закохуватися

by Борис Грінченко

◀ закохувати

Словарь української мови Борис Грінченко З закохуватися

закоцюрбитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зако́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. закоха́тися, ха́юся, єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Чуб. V. 235. Закохалися обидві в одного Івана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. № 8749. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. Нп. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. МВ. II. 75. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався. МВ. II. 76.