Словарь української мови (1924)/закорючити
| ◀ закорчавіти | Словарь української мови З закорючити |
закосити ▶ |
|
Закорю́чити, чу, чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. М. Пр. 156.
| ◀ закорчавіти | Словарь української мови Борис Грінченко З закорючити |
закосити ▶ |
|
Словарь української мови — З
закорючити
Борис Грінченко
1924
Закорю́чити, чу, чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. М. Пр. 156.