Словарь української мови (1924)/закопотіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закопотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Закопоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.