Словарь української мови (1924)/заколупити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заколупити
Берлін: Українське слово, 1924

Заколупи́ти, плю, пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. I. 119.