Словарь української мови (1924)/заковтати
| ◀ заковизти | Словарь української мови З заковтати |
заковувати ▶ |
|
Зако́втати, таю, єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. I. 90.
| ◀ заковизти | Словарь української мови Борис Грінченко З заковтати |
заковувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заковтати
Борис Грінченко
1924
Зако́втати, таю, єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. I. 90.